Geopolitics

Війна США проти Ірану триває майже сім місяців, і, за оцінками економістів, уже перетнула низку ключових «червоних ліній» для економіки: ціна нафти перевищила $100 за барель, бензин у США наближається до $5 за галон, а дизель подорожчав до понад $6 за галон. Пентагон повідомив Конгресу, що вартість війни зросла до $42 млрд, що вище за найсвіжішу оцінку Бюджетного управління Конгресу на рівні $38 млрд. Економісти попереджають, що стратегія виходу з конфлікту залишається неочевидною.

Генеральна директорка Світової організації торгівлі заявила, що вузькі місця в ланцюгах постачання через збої в Ормузькій протоці створюють найсерйозніший за 80 років ризик для світової торгівлі та можуть підштовхнути ціни на продовольство й добрива. Вона зазначила, що цього року світова торгівля товарами зросла на 4.6% понад очікування, а 72% торгівлі й далі здійснюється за правилами СОТ. За оцінками СОТ, зростання цін на нафту вище $90 за барель може знизити загальні темпи зростання торгівлі на 0.5 процентного пункту, і ціни вже перевищили цей рівень.

Американські посадовці повідомили, що минулого місяця Берегова охорона США та ФБР піднялися на борт двох енергетичних танкерів, які прямували до Техасу, після кібератак під час переходу до США. Одним із суден був ліберійський супертанкер VL Prosperity, що йшов до Галвестона: у районі Гібралтарської протоки зловмисники отримали доступ до систем руху, навігації та вантажу, через що зв’язок був відсутній 30 годин. Судно здатне перевозити приблизно 2.3 million barrels of oil. Посадовці попередили, що шкідливий код уже доступний, а штучний інтелект прискорює ескалацію загроз.

Підтримувані Іраном хусити, встановивши контроль над ключовими портами Ємену, отримали важелі впливу на протоку Баб-ель-Мандеб у Червоному морі та створили додаткові ризики для нафтопостачання. Це вже призвело до падіння саудівського експорту сирої нафти через цей маршрут і змусило частину потоків змінювати напрям. Під загрозою опиняється близько 4% світової пропозиції нафти, а ризики для Brent і WTI посилюються.

Через загострення конфлікту на Близькому Сході ціни на нафту різко зросли, а Brent піднялася вище $100 за барель. Американські фондові індекси в середу знизилися: S&P 500 втратив 0.3%, Dow Jones — 320 пунктів або 0.6%, Nasdaq — 0.5%. Середня ціна бензину в США також зросла до $4.22 за галон.

Уряд США в межах закону CHIPS and Science Act спрямовує фінансування на квантові обчислення, надавши D-Wave Quantum, Rigetti Computing і Quantinuum по $100 млн грантів. D-Wave планує створити систему квантового відпалу на 100,000 qubit і машину gate-model на 10,000 qubit, тоді як Rigetti зосередиться на мініатюризації електроніки зчитування та виробництві чипів. Quantinuum інвестуватиме у виробництво квантових напівпровідників у США у партнерстві з GlobalFoundries, а сама GlobalFoundries також має окремий п’ятирічний федеральний контракт на $375 million. Загалом ширший поштовх CHIPS охоплює $2 billion для дев’яти квантових компаній, включно з квантовою чиповою ливарнею для IBM в Олбані (штат Нью-Йорк) на $1 billion.

Американські військові завдали ударів по іранських нафтових танкерах поблизу острова Харг, що посилило напруження на Близькому Сході та підштовхнуло Brent до позначки $100 за барель. У Китаї інфляція зросла вперше з квітня на тлі подорожчання продуктів харчування та пального. GrafTech International оголосила про підвищення цін на графітові електроди щонайменше на 30%, після чого акції компанії підскочили на 15%.

У середу вранці індекси Sensex і Nifty знизилися до 75060.61 та 23506.10 пункту відповідно на тлі загострення напруженості у Західній Азії. Ф’ючерси на Brent наблизилися до позначки $100 за барель і торгувалися по 99.33 долара. Серед лідерів падіння були HCL Tech та Infosys, тоді як напередодні Sensex закрився зі зниженням на 0.73%.

Адміністрація президента Дональда Трампа заявила про «глибоке занепокоєння» щодо ймовірних зв’язків Ford із китайськими технологіями та виробництвом. У листі до гендиректора Джима Фарлі міністр транспорту США Шон Даффі згадав співпрацю з CATL і висловив претензії щодо заяв на Detroit Auto Show. Ford у відповідь назвала зауваження такими, що містять «фактичні помилки», і повідомила, що завод у Мічигані створив 1,700 робочих місць у виробництві батарей. Експерти водночас сказали CNN, що китайські автовиробники можуть з’явитися в автосалонах США протягом наступних п’яти-десяти років.

Міністр транспорту США Шон Даффі надіслав листа гендиректору Ford Джиму Фарлі з попередженням, що дедалі тісніша залежність компанії від китайських технологій і виробничих партнерств становить ризики для національної безпеки та загрожує робочим місцям у США. У листі згадано продовження використання ліцензованої акумуляторної технології CATL у Мічигані, спільне підприємство з Geely в Іспанії, повідомлення про переговори з BYD щодо компонентів для гібридів, а також можливе перенесення повернення виробництва окремих моделей Lincoln у США до 2030 року. Акції Ford того дня знизилися на 4.1%.