МВФ попереджає: токенізація може пришвидшити фінанси й посилити економічні шоки

Міжнародний валютний фонд наголошує: токенізація — це не модний експеримент, а потенційна перебудова фінансової системи. У записці "Tokenized Finance", підготовленій фінансовим радником МВФ Тобіасом Адріаном, йдеться про те, що перенесення фінансових активів і зобов'язань на програмовані цифрові реєстри здатне забезпечити розрахунки в режимі реального часу, безперервне управління ліквідністю та вбудовані механізми комплаєнсу. Водночас МВФ застерігає від зворотного боку швидкості: токенізація може прибрати часові буфери, які сьогодні дають ринкам змогу "перетравлювати" стрес. Йдеться про вікна наприкінці дня та стандартні цикли розрахунків T+1 або T+2, що досі домінують на ринках акцій і облігацій. Ці проміжки потрібні учасникам ринку, кліринговим інфраструктурам і регуляторам, аби виявляти помилки, керувати ліквідністю та координувати дії у разі збоїв. Їх зникнення означає не просто швидший рух операцій, а й "прискорене поширення фінансових шоків". Окремий ризик — фрагментація. Якщо різні установи, юрисдикції та класи активів опиняться на несумісних між собою реєстрах, транскордонне врегулювання, і без того складне, стане ще заплутанішим. Сектор токенізованих реальних активів уже сягнув близько $26.7 млрд ончейн-вартості станом на середину 2026 року. До цього обсягу входять токенізовані казначейські папери, фонди грошового ринку, приватний кредит і нерухомість. Одним із найпомітніших продуктів став Institutional Digital Liquidity Fund від BlackRock (тикер BUIDL). У блозі МВФ від 2 липня 2026 року окремо підкреслено потребу в "безпечному закріпленні суспільної довіри" до токенізованих фінансів. Логіка проста: довіра має спиратися на безпечні розрахункові активи — гроші центрального банку або функціональний еквівалент — а не лише на приватні стейблкоїни чи синтетичні інструменти. Якщо розрахунки в токенізованій системі будуються на приватних грошах без надійних запобіжників, криза довіри до одного розрахункового активу здатна перекинутися на всю екосистему. МВФ називає політику ключовим вузьким місцем і виділяє чотири рішення, які визначатимуть траєкторію токенізованих фінансів: стандарти інтероперабельності, баланс між публічними та приватними грошима в розрахунках, правові рамки для токенізованих активів і механізми підтримки ліквідності (backstop). Фонд підводився до цієї теми заздалегідь: у записці за січень 2025 року вже розглядалися токенізація та ринкові неефективності, що свідчило про системний інтерес МВФ ще до нинішньої хвилі інституційного впровадження. Для інвесторів, орієнтованих на крипторинок, висновки МВФ виглядають неоднозначно. З одного боку, фонд фактично підтверджує тезу про те, що програмовані реєстри можуть підвищити ефективність фінансових ринків. З іншого — наполягає на посиленому нагляді та участі державного сектору в розрахунках. У світі, де розрахунки миттєві, а ринки "не закриваються", потреба в ліквідності стає безперервною, а не періодичною. Саме тому МВФ неодноразово акцентує на механізмах підтримки ліквідності: дефіцит ліквідності в одному сегменті токенізованої екосистеми може розійтися ланцюговою реакцією швидше, ніж встигнуть відреагувати люди або автоматизовані системи.